Ікона «Олексій, Чоловік Божий»

Ікона «Олексій, Чоловік Божий»

Київ, кінець ХІХ ст.

дерево, дві врізні шпонки, левкас, олія

Розмір: 31 х 24 х 3 см

Ікона «Олексій, Чоловік Божий»

Icon «Alexey, Man of God»

На іконі зображено святого преподобного Олексія – Чоловіка Божого. Він стоїть босоніж на підлозі простої світлиці, одягнений у довгий римський одяг, праву руку приклав до грудей, лівою спирається на посох. Поруч знаходиться стіл, на якому стоїть глечик з водою і лежить паперовий сувій. На стіні за його спиною видно ікону Пресвятої Богородиці, перед якою горить лампада. Образ святого випромінює непохитну християнську віру і надію на Боже благословення.

Ікона написана олійними фарбами на дошці, вкритій білим левкасом, в академічному стилі. Постать святого добре намальована, обличчя обрамлене темним волоссям і короткою борідкою, виконане в реалістичній світлотіньовій манері. Ретельно прописані широкі складки одягу, що вільно спадають. Образ Олексія пройнятий вірою та переконаністю у правоті обраного ним шляху духовного і морального очищення.

Згідно з життєписом, св. Олексій жив у Римі у V столітті і був єдиним сином багатих та благочестивих батьків Євфиміана та Аглаїди. Одразу після свого весілля, він таємно пішов з дому і поїхав до Едеси, де «роздавши все, що мав при собі, бідним, сам віддався в бідність», став на церковній паперті просити милостиню. Потім доля привела його знову до Риму, де знайшов притулок у будинку свого батька. Ніким не впізнаний, у смиренності та терпінні, він скромно прожив там сімнадцять років і був сповіщений Господом про день своєї смерті. Тоді святий, взявши папір, описав своє життя, вибачаючись у батьків і нареченої. У день смерті Олексія у соборі служив літургію Римський Папа Інокентій (402–417) у присутності імператора Гонорія (395–423). Під час служби з вівтаря пролунав чудесний голос: «Знайдіть Чоловіка Божого, який відходить у вічне життя, нехай помолиться за місто». Почали шукати скрізь, але не знайшли праведника. Папа просив Господа вказати угодника Божого. Після літургії знову у храмі почувся голос: «Шукайте Чоловіка Божого в домі Євфиміана». Усі поспішили туди, але святий вже помер. Обличчя його світилося подібно до ангела, а в руці був затиснутий папір, який він не випускав, як не намагались його взяти. Папа та імператор звернулися до преподобного, як до живого, просячи розтиснути руку, і святий виконав їхнє благання.

Дана ікона належить до київської іконописної школи кінця XIX ст. Образ відрізняється високою майстерністю виконання. Пам’ятки такого стилю є у збірці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.